• Пресс-рум
  • Дайджест фармновостей
  • Олена Пруднікова: змінювати правила ведення фармацевтичного бізнесу потрібно не частіше одного разу на п’ять років

Олена Пруднікова: змінювати правила ведення фармацевтичного бізнесу потрібно не частіше одного разу на п’ять років

Елена Евгеньевна, вы уже наверное не меньше десяти лет занимаетесь общественной экспертизой и разработкой предложений к Лицензионным условиям осуществления хозяйственной деятельности по производству, оптовой и розничной торговле, импорту лекарственных средств. Расскажите, как часто за это время их меняли и насколько радикально?

Дійсно, Ви праві! З 2004 року наша громадська організація «Всеукраїнське об’єднання Миколаївська фармацевтична асоціація ФармРада» відстоює права ФОП, які займаються роздрібною реалізацією лікарських засобів. Сьогодні приблизна кількість таких ФОПів - 4000 осіб, половина з яких є фармацевтами або провізорами. Нажаль, за останні 12 років Ліцензійні умови змінювалися, навіть по декілька разів на рік. Кожного разу при реорганізації або ліквідації органу ліцензування в сфері обігу лікарських засобів , Ліцензійні умови переписувалися з чистого аркуша. Зміни торкались площі аптек, кваліфікації персоналу та правил контролю якості лікарських засобів. Проект, який сьогодні обговорюється, значно ширший та налічує приблизно 200 сторінок! Єдиною радикальною зміною ми вважаємо надання дозволу ліцензіатам на відповідальне зберігання лікарських засобів, що їм не належать. Усі інші спроби обмежити діяльність ФОП у сфері зайняття роздрібною торгівлею лікарських засобів отримали фіаско.

Какой момент вам наиболее запомнился, когда в Лицусловиях появилось что-то действительно новое, не косметическая правка, а скажем, резкий поворот.

      Так, дійсно це норма, щодо відповідального зберігання ліцензіатами лікарських засобів що їм не належать, є ноу –хау, проти якого виступала ще у 2014 році лише одна наша ГО. Сьогодні, навпаки, цю норму ініціює та підтримує лише ГО АПАУ.

Какова необходимость такого частого изменения Лицусловий. Чем и кого они не устраивают?

      Ми, як і більшість учасників фармацевтичної галузі України вважаємо, що змінювати правила ведення фармацевтичного бізнесу потрібно не частіше одного разу на п’ять років!

Последний вариант, предложенный Гослекслужбой и частично согласованный с фармобщественностью: какие риски он несет для участников рынка.

    Якщо дійсно, залишиться норма щодо відповідального зберігання, то ризик монополізації роздрібного сектору лікарських засобів зросте у рази! Я вважаю значною помилкою політику, яку проводили провідні українські дистриб’ютори по відношенню до ФОП та аптечних мереж. Справа у тому, що останні декілька років дистриб’ютори відпускали лікарські засоби аптечним мережам з відстрочкою платежу за цінами значно меншими, ніж ФОПам за попередню оплату! В наслідок таких дій аптечні мережі використовували обігові кошти дистриб’юторів для свого розвитку та збагачення. Таких преференції ФОПи не мали. Більш того, внаслідок таких антиконкурентних дій, ФОПи значно зменшили свій і так невеликий прибуток. А деякі залишили фармацевтичний бізнес . Нажаль, дистриб’юторські компанії зрозуміли, що внаслідок їхньої ж політики сьогодні вони можуть перетворитися лише на логістичні компанії. Але час розплати за свою недбалість настав!

Вы возглавляете «Фармраду», которая много лет защищает интересы розничного сегмента фармрынка, в частности физических лиц предпринимателей. Какие бы изменения хотели видеть в лицензионных условиях именно небольшие розничные игроки? Обязательство для собственника аптеки иметь высшее фармобразование уже не стоит на повестке дня?

   Відверто кажучи, сьогодення фармацевтичної галузі України потребує не внесення змін у Ліцензійні умови, а прийняття декількох Законів, які б регулювали не тільки входження лікарських засобів на територію України, контроль обігу ліків, а й законопроектів , які б унеможливлювали монополізацію фармацевтичного ринку. На жаль це неможливо поки існує злиття влади та бізнесу. Завдяки бізнесу олігархи йдуть у владу, а отримавши її збагачуються та розвивають особистий бізнес!

Насколько вообще сейчас выгодно содержать аптеку? Какие риски, кроме непосредственно бизнесовых вы должны учитывать в цене товара?

     Для фізичних осіб підприємців аптечний бізнес сьогодні це тягар, який тяжко нести, та неможливо кинути! ФОПи сьогодні надали свою аптеку у іпотеку банкам, щоб мати змогу отримувати кредити та закуповувати ліки для подальшого продажу! У ціні лікарських засобів закладено лише заробітну платню найманих працівників , податки, комунальні послуги та невеликий прибуток фізичної особи підприємця. До речі, щомісячний прибуток підприємця складає від 2000 до 4000 грн!

Если бы завтра Вы стали министром здравоохранения, какую первоочередную новацию внедрили бы в фармацевтическом секторе?

     Будемо вважати це запитання жартом!!! Але всі без винятку оператори ринку усвідомлюють, що настав час корінних змін у системі державного нагляду у фармацевтичній сфері. Всі дорікають їй значним рівнем корупції, бюрократизмом та неефективністю існуючих механізмів процедур нагляду та дозвільних функцій. Певне скорочення штатів через реформу структури Держлікслужби. Слід переглянути формат центрального апарату служби, доцільність функціонування окремих відділів та департаментів. Оптимізація штату центрального апарату повинна виходити із наступних критеріїв: доцільність, необхідність, корисність, ефективність, прозорість діяльності, зменшення паперового документообігу шляхом запровадження електронного документообігу, перевага функціонуванню фахівців замість багатоповерхових пірамід чиновників-бюрократів.

      Думаю, що центральний апарат повинен складатися виключно із фахових спеціалістів із певним стажем та досвідом управління. Одночасно перезавантажити слід і територіальні органи Держлікслужби. ГО «ВОМФАФР» вбачає більш ефективним заміну обласних органів на систему регіональних центрів. В кожній області повинно залишитися два-три фахівця-практика, які є працівниками регіонального центру та лабораторія контролю якості лікарських засобів. Оперативне управління обласним представництвом здійснює регіональний центр (економія за рахунок бюрократичної надбудови – 1 начальник та заступник замість 3-4 керівників та їх заступників, плюс зменшення кількості суто технічного персоналу - секретарі). До функцій представників регіонального центру на місцях належить контроль за дотриманням ліцензійних умов та предліцензійна перевірка, контроль якості лікарських засобів, їх вилучення та направлення у лабораторії. Зменшується корупційна складова, оскільки представники регіонального центру не залежать від місцевих органів виконавчої влади та самоврядування. Скорочуються витрати на утримання і оренду адміністративних будівель, енергоносії. Щорічні плани перевірок суб'єктів господарювання Держлікслужбою свідчать про те, що в областях 2-3 фахівця-професіонала будуть цілком здатні їх виконати вчасно та ефективно. Належність фахівців до апарату регіональних центрів дає можливість маневру та мобільності і за виникнення екстрених потреб та рівня навантаження коригувати кількість обласних представників за рахунок сусідніх областей.

      Необхідно скоротити кількість планових перевірок, об'єднати їх за часом проведення (контроль якості та ліцензійних умов). Регіональний центр може одночасно спланувати та провести перевірку суб'єкта господарювання, аптечні заклади якого знаходяться у кількох областях. Це суттєва перевага, особливо під час позапланових перевірок (всі знають вичерпний перелік підстав для їх проведення). Таким чином, значно підвищується контроль та профілактика обігу фальсифікату. Слід запровадити практику контрольних закупівель зразків у аптечних закладах із послідуючим їх лабораторним аналізом. Виявлення фальсифікату та неякісної продукції тягне штрафні санкції та відшкодування лабораторних витрат, буде підставою для проведення позапланових заходів. При запровадженні таких заходів є реальна можливість скоротити кількість планових перевірок, які відволікають як апарат Держлікслужби, так і суб'єктів господарювання від їх основних обов'язків, створюють передумови для фіксації дрібних, малозначних порушень задля обґрунтування витраченого перевіряючими часу.

      Задля профілактики корупції у центральному апараті та в кожному з регіональних центрів можливо увести по одній штатній одиниці із юридичною фаховою освітою (антикорупційний представник) та підпорядкуванням виключно голові Дерлікслужби. Запровадити гарячі лінії телефонів довіри та відповідні скриньки. Запровадити механізм їх обов'язкової участі у розгляді скарг підприємців до Експертно-апеляційної ради, передбачити їх тісну співпрацю із громадськими профільними організаціями.

       Відкриті конкурси на посади керівництва центрального апарату та регіональних центрів. Відмова від практики погодження керівників із головами обласних державних адміністрацій (що створювало певну залежність територіальних органів від місцевої влади). Все це також мінімізує корупційні ризики у роботі служби.

Оптимізація штатів та структури дасть значну економію бюджетних фондів на їх утримання. Створить можливість перерозподілу фінансування, підвищення рівня заробітної платні фахівців із одночасним підвищенням їх відповідальності за результати своєї діяльності.  

               Благодарим за интервью.

Дякую Вам та маю надію, що разом ми багато чого зможемо змінити на краще!

З повагою Олена Пруднікова

 

Источник:  pharmnews.net

01004 г. Киев, Пушкинская 21, оф. 1-А
+38 (095) 204-01-04, +38 (067) 507-04-37
Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
Яндекс.Метрика
© 2015 Фармварта. Все права защищены.